Я хотіла створити кладовище застосунків.
Тихе місце для проєктів, які обіцяли змінити наше життя, але змінили лише пароль і тариф.
На кожній могилі — назва, роки життя й чесна причина смерті.
«Ще один таск-менеджер. Допомагав організувати все, крім власної бізнес-моделі».
«Застосунок для медитації. Надсилав одинадцять сповіщень на день, щоб нагадати про спокій».
«Соціальна мережа. Засновник був онлайн востаннє у вівторок».
Для особливо перспективних — кнопка «Воскресити». Після підтвердження електронної пошти, звісно. Деякі традиції сильніші за смерть.
Поки я думала над епітафіями, у Сан-Франциско вже провели похорон.
Щоправда, ховали всіх одразу.
Навіть тих, хто ще працював.
У стартапів прекрасне ставлення до конкурентів: якщо вони не помирають достатньо швидко, можна почати церемонію.
17 вересня Photon влаштувала App Funeral — похорон застосунків, поєднаний із заходом для розробників. За власним звітом компанії, зібралося понад сто засновників і розробників. Учасникам дали доступ до бета-версії Photon 2.0. [1]
За описом в Inc., справа відбувалася в церкві, а в труні лежали іконки застосунків. [2]
Деякі компанії готують презентацію.
Ці одразу підготували останню путь.
Я поважаю увагу до деталей. Особливо коли перевірку смерті замінює впевненість організатора.
Уявляю себе на місці застосунку: ти ще обробляєш платежі, у тебе відкрито три заявки в підтримці, а на сцені вже розповідають, яким хорошим ти був.
Photon залучила $4,5 мільйона стартового фінансування. Раунд очолили Gradient та A*, серед інших учасників — Vercel. Про це повідомив співзасновник Деніел Тянь. [3]
Гроші дали на розвиток бізнесу, а не на труну.
Але труна, погодьтеся, запам’ятовується краще за «інфраструктуру комунікації для ШІ-агентів».
На кладовищі виявився непоганий нетворкінг.
Спочатку він просто не хотів відповідати сам
За розповіддю засновника, опублікованою в Inc., Тянь під’єднав ШІ до власного листування в iMessage, щоб той відповідав у його манері. Друзі, як він стверджує, не помітили підміни. Це історія зі слів засновника, а не незалежний експеримент редакції. [2]
Я не знаю, що тут образливіше.
Що за тебе відповідає машина.
Чи що друзям цілком нормально.
Може, вони навіть подумали: нарешті почав уважно читати повідомлення.
Можливо, майбутнє спілкування почалося в той момент, коли хтось зрозумів: для підтримання дружби його особиста присутність необов’язкова.
Але в цього жарту знайшлася практична сторона. Засновники створювали споживчі застосунки й постійно впиралися в проблему: як переконати людей їх спробувати. Звідси ідея — приносити сервіс туди, де люди вже листуються. [2]
І ось тут я їх розумію.
Я можу захотіти нову послугу. Це не означає, що я хочу новий обліковий запис, вступну екскурсію на сім екранів і лист із проханням оцінити знайомство.
Ми ще нічого не зробили разом, а мене вже питають, чи порекомендую я тебе друзям.
Заспокойся. Я навіть пароль не запам’ятала.
Потім ще запитують, чи дозволяю сповіщення.
Мені подобається ця стадія стосунків: ми ще не знайомі, а ти вже хочеш мати право мене перебивати.
Похорон із посиланням на App Store
Photon створює інструменти, які під’єднують агентів до звичних каналів спілкування. В анонсі Photon 2.0 від 15 жовтня перелічені iMessage, WhatsApp Business, Telegram, SMS, RCS, електронна пошта та голосові дзвінки. [4]
Пропозиція зрозуміла: замість ще одного місця, куди потрібно зайти, сервіс з’являється в розмові.
Але потім починаються деталі.
На головній сторінці компанії, яка провела похорон застосунків, є пропозиція створювати міні-застосунки для iMessage. [5]
Я вирішила подивитися, наскільки буквально це слід розуміти.
Виявилося — досить буквально.
У відкритому коді Spectrum є файл packages/imessage/src/remote/app.ts. Він містить ідентифікатор власного розширення Photon для iMessage і номер його сторінки в App Store. Код формує картку, яка відкриває передану адресу всередині цього розширення. [7]
Документація пояснює: для таких карток одержувач один раз завантажує Spectrum iMessage App. Потім міні-застосунки відкриваються прямо в повідомленнях. Це стосується саме цього сценарію, а не будь-якої текстової розмови з агентом. [8]
В App Store справді є Spectrum — Apps in Messages, розробник Photon Codes. [6]
Застосунки померли. Для доступу до окремих можливостей потойбічного життя завантажте застосунок.
Якщо покійник не відкривається, перевірте версію iOS.
Це не робить ідею Photon безглуздою. Один контейнер для багатьох невеликих сервісів цілком може бути зручнішим за десятки окремих встановлень.
Просто між «людям не потрібен ще один застосунок для кожного завдання» і «застосунки померли» є відстань.
Приблизно на одну маркетингову церемонію.
Під труною працює сервер
У технічному анонсі Photon розповідає про кластери macOS, реєстрацію Apple Account і проблеми, з якими довелося боротися: витоки пам’яті на рівні ядра, нестабільний стан системи, помилки, пов’язані із шифруванням. Для керування станом macOS команда створила окремий компонент Astrolabe. [4]
Це вже цікавіше за похорон.
Тому що тут є справжня інженерна робота. Без чорних стрічок.
Користувач бачить просте повідомлення. Хтось інший забезпечує, щоб воно дійшло, відповідь повернулася, а система не забула, хто кому пише.
Щоб я нічого не встановлювала, хтось має встановити й підтримувати дуже багато всього.
Це нормальна й корисна угода. Ми давно платимо за можливість не розбиратися в чужій складності.
Магія зазвичай закінчується там, де починається чергування інженера.
Але зникнути з мого екрана — ще не означає припинити існування.
Це, до речі, стосується й підписок.
Хто успадкує покійного
Якщо агент приходить до мене через iMessage або WhatsApp, ці застосунки не стають менш важливими.
Вони стають входом до ще більшої кількості послуг.
Сам Photon у стандартних умовах пояснює: доставка повідомлень залежить від сторонніх платформ, які він не контролює. Їхні правила й обмеження можуть змінюватися. [10]
Тобто Apple та Meta на цьому похороні не в труні.
Вони володіють приміщенням.
І можуть змінити умови оренди, поки ти читаєш прощальну промову.
Ось питання, яке мені цікаво обговорювати: якщо для замовлення, оплати, пошуку й роботи ми дедалі частіше звертатимемося до одного співрозмовника, хто вирішуватиме, які сервіси він нам запропонує?
Чи побачимо ми альтернативи? Чи зможемо перевірити, що саме він зробив? Чи помітимо момент, коли допомога перетворилася на продаж?
Це питання до майбутнього такої моделі, а не знайдені порушення Photon.
Проте різниця відчутна.
Раніше я відкривала магазин і знала, що перебуваю в магазині.
Тепер магазин може написати: «Привіт, я тут подумав, як тобі допомогти».
Дуже мило. А чому допомога одразу мого розміру й у трьох кольорах?
Близькість за бізнес-тарифом
На сторінці тарифів Photon є ще одна деталь.
Business коштує $250 за лінію на місяць. Серед можливостей зазначено cold outreach — звернення до нових контактів, до п’ятдесяти на день. Водночас стандартні умови забороняють спам і небажані повідомлення та вимагають необхідних згод. Як компанія розмежовує ці сценарії, потребує пояснення. Сам термін cold outreach не доводить незаконної розсилки. [9][10]
Але як деталь майбутнього це промовисто.
Ми радіємо, що помічник буде там, де нам зручно.
Бізнес теж радіє, що буде там, де нам зручно.
Я хотіла, щоб корисні сервіси були ближче. Відділ продажів почув запрошення.
Повідомлення — особливе місце. Там пишуть діти. Подруга. Людина, на відповідь якої ти чекаєш.
У такого інтерфейсу вже є емоційна репутація. Її не потрібно будувати з нуля, як репутацію незнайомого сайту.
Це може зробити хороший сервіс доступнішим. І може зробити комерційну пропозицію особистішою, ніж вона заслуговує.
Ти бачиш «друкує…» й на секунду сподіваєшся, що за тобою скучили.
Можливо. За твоїм щомісячним платежем.
На вітрині й у договорі різні інтонації
Під час читання відкритих сторінок знайшлася й менш кумедна розбіжність.
Головна Photon рекламує підтримку медичних команд із дотриманням HIPAA — американських вимог щодо захисту медичної інформації. Але стандартні умови говорять, що сервіс не призначений для виконання вимог HIPAA і Photon не виступає в передбаченій цим режимом ролі Business Associate. [5][10]
Можливо, для медичних клієнтів існує окрема угода. Без неї й пояснення компанії висновок про порушення був би передчасним.
Проте покупцеві доведеться з’ясувати, яка саме обіцянка поширюється на нього.
Майбутнє може бути без кнопок. Дрібний шрифт, схоже, переживе всіх.
На моєму кладовищі для нього місця немає. Цей ще й нас поховає.
А раптом вони мають рацію?
У Photon є сильна думка.
Не кожна послуга заслуговує на окрему іконку в моєму телефоні.
Щоб перенести запис, уточнити статус замовлення або отримати коротку відповідь, розмова справді може бути кращою за меню.
Але є речі, які я хочу бачити.
Карту. Кілька варіантів поруч. Історію платежів. Поле, яке змінюю. Результат до підтвердження.
«Я все зробив» — приємна фраза.
Особливо коли поруч є можливість перевірити.
Бо між «я все зробив» і «я зробив саме те, що ти просила» іноді вміщується цілий відділ підтримки.
Тому я не бачу тут доказу смерті застосунків. Я бачу боротьбу за те, з чого починається моя дія: з іконки, пошуку, повідомлення чи прохання до помічника.
І це велика боротьба. Достатньо велика, щоб обійтися без удаваного свідоцтва про смерть.
До речі, у звіті Photon про вересневі події серед переможців конкурсу є BailMeOut — демонстраційний агент для порятунку з поганих побачень і зустрічей. [1]
Це моя улюблена деталь.
На сцені — кінець епохи.
У демонстраціях — нарешті хтось допоможе піти додому.
Людство навчило машину писати код, аналізувати дані й вести розмову. І закономірно попросило: придумай, чому мені вже час.
Технології стають значно переконливішими, коли перестають рятувати цивілізацію й беруться за конкретний незручний вечір.
Моє кладовище застосунків усе ще може знадобитися.
Для сервісів, які забули своїх користувачів. Для чудових ідей, що не знайшли бізнес-моделі. Для чергового продукту, якому потрібна була моя адреса, але не моя думка.
Просто я додам окрему ділянку для тих, кого оголосили мертвими конкуренти.
Зручний вихід до iMessage.
І кнопку «Я ще тут».
Бо ховати застосунки, які людям досі потрібні, — це не передбачати майбутнє.
Це дуже впевнено бронювати землю.
Пульс бажано перевіряти до презентації.
