Найнеприємніше в ініціативному чоловікові — одного дня виявити, що у вас із ним уже є спільні плани.

Ти ще не відповіла на повідомлення. Він уже вирішив, куди ви поїдете, як поділите витрати й чому ти маєш бути вдячна.

Твоя згода, звісно, важлива. Просто вирішили не затримувати проєкт.

З Леброном Джеймсом сталося приблизно це. Тільки замість вихідних за містом йому організували рекламну кампанію.


4 листопада засновник Bron AI опублікував рекламне відео. У ньому створений за допомогою ШІ персонаж, схожий на Леброна, з’явився в майці з написом Bron і номером 23. Голос теж звучав знайомо.

Справжній Леброн до цієї реклами стосунку не мав, повідомили його представники.[1]

Яка економія на погодженнях. Актор не запізнюється. Агент не торгується. Знаменитість не ставить незручних запитань про репутацію.

Ідеальний амбасадор — той, хто ще не знає, що він амбасадор.

Без гримерки. Без райдера. Без згоди. Нарешті знайшли зірку, яка вписується в бюджет стартапу.

Bron AI позиціонує себе як інструмент, що збирає інформацію та коефіцієнти букмекерських сервісів і ринків прогнозів, допомагаючи обирати ставки.[1]

Але найцікавішу ставку в цій рекламі зробили на людину, яка її не робила.

На її обличчя. На впізнаваність. На ту коротку мить, коли глядач встигає подумати: «О, Леброн», — перш ніж поставить наступне запитання.

Якщо взагалі поставить. Реклама ж не іспит на уважність. Хоча, схоже, цю функцію вже впроваджують.


Менш ніж за добу допис набрав понад 900 тисяч переглядів. Представники Джеймса надіслали вимогу припинити використання його образу. Front Office Sports повідомило, що після виходу їхнього матеріалу рекламу видалили з X. Представник Луки Дончича, чиє зображення також було в ролику, повідомив про аналогічну вимогу.[1][2]

Зазвичай компанії пишаються списком зірок, з якими співпрацюють.

Тут міг би вийти переконливий список зірок, які просять припинити.

Розділ «Нам довіряють» довелося б перейменувати на «Проти нас виступають їхні адвокати».

Утім, дві команди зіркових юристів в одній кампанії. Деякі агенції вже записали б це в кейс.

А далі з’явилася деталь, через яку це більше, ніж історія невдалої реклами.

Адам Мендельсон, давній медіарадник Леброна, припустив, що юридична претензія могла бути саме тією реакцією, на яку розраховували: способом перетворити рекламу на новину.[2]

Це його оцінка мотивів компанії. Але придивіться до самого механізму.

Використовуєш обличчя відомої людини — про тебе дізнаються.

Вона вимагає припинити — про тебе дізнаються решта.

Навіть відмова виходить з охопленнями.


Ми звикли до домовленості, за якою компанія платить знаменитості за увагу її аудиторії. Тут вимальовується значно нахабніша можливість: спочатку взяти увагу, а потім з’ясувати, скільки коштуватиме розмова.

Уявіть, що хтось заселився у вашу квартиру, влаштував платні екскурсії, а коли ви викликали поліцію, написав: «Наш простір відвідали представники державних установ».

Підприємницька жилка, безперечно, є. Просто хочеться, щоб її перевірив хтось із посвідченням.

У цій історії дратує нерівність зусиль. Щоб створити переконливу підробну рекламу, достатньо короткого відео. Щоб пояснити, що вона підробна, потрібні заяви, юристи й чергове повторення назви чужого продукту.

Леброну вже не обов’язково погоджуватися на кампанію, щоб допомогти поширити новину про неї.

Достатньо обуритися.

Раніше знаменитості платили, щоб вона вимовила назву компанії. Тепер її може вимовити адвокат.

Майже інфлюенсер-маркетинг. Тільки переговори трохи нагадують звільнення заручників, зате залученість перспективна.


Те, що застосунок пов’язаний зі ставками, додає особливої вишуканості.

Глядачеві пропонують оцінювати ймовірності й ухвалювати зважені рішення. А знайоме обличчя, яке привертає його увагу, саме потребує перевірки.

Перш ніж вивчати коефіцієнти, непогано б з’ясувати, чи існує рекламний контракт.

Ми вже навчилися насторожено читати «мамо, це мій новий номер». Тепер доведеться опанувати ще одну побутову навичку: побачивши знаменитість у рекламі, уточнити, чи бачила цю рекламу знаменитість.

Технології заощаджують час. Частина цього часу тепер іде на з’ясування, що саме технології тобі показали.

Майбутнє ефективне. Закладіть сорок хвилин на перевірку.


Можна відмахнутися: багатий спортсмен, дорогі юристи, чергова дорога суперечка.

Але саме гроші дають Леброну можливість опиратися. Йому є кому зателефонувати. Видання опублікують його спростування. Його справжнє ім’я достатньо гучне, щоб сперечатися зі штучною версією.

У більшості людей навколо обличчя такої інфраструктури немає.

Мені цікаво, яким буде звичайний ранок, коли переконливе відео з чужою участю стане зовсім буденною справою.

Відкриваєш телефон. Виявляється, ти вже щось рекомендуєш.

Прекрасно виглядаєш. Упевнено говориш. Навіть голос бадьоріший, ніж зазвичай до кави.

Твоя цифрова версія встигла за ранок більше, ніж ти. На жаль, дещо з цього доведеться пояснювати.

Залишилося з’ясувати, кому писати заяву на звільнення з роботи, на яку ти не влаштовувалася.


Мене тут чіпляє дуже знайома звичка: вирішити за іншого, а потім зробити його відмову незручною.

Ну чого ти починаєш.

Усе вже готово.

Людям сподобалося.

Ми ж тобі теж зробили рекламу.

Технології додали цій поведінці чудову роздільну здатність і переконливу синхронізацію губ. Сама нахабність, здається, працювала без оновлень.

Він став обличчям компанії.

А коли відкрив рота, щоб відмовитися, це була вже інша рекламна кампанія.